- оналпоплплшгн
- олрдлрдлрошдол
- длрждрджш
- длрждр
- лорпрпщшгрщшгнр
- дллторщдшозщшош
- длшрщшрзшщг
- дллоррдорзшщо
smart-комплекси навчальних дисциплін
Перегляди сторінки за останній тиждень
Курс "Розвиток інтелектуального капіталу коледжу". Україна
понеділок, 25 березня 2024 р.
Мої дослідження
пʼятниця, 10 березня 2023 р.
неділя, 27 вересня 2020 р.
Індивідуальна освітня траєкторія
Індивідуальна освітня траєкторія – персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання.
вівторок, 18 лютого 2020 р.
четвер, 12 грудня 2019 р.
Модель інтелекту
Джой Гілфорд вирішував складне завдання: намагався
побудувати багатовимірну модель інтелекту людини.
До моменту створення ним своєї моделі вже було зрозуміло, що
за допомогою найпростішого одно- або двомірного фактору наукової моделі не можна описати складні явища
Джой Гілфорд виходив з таких припущень:
1) Інтелект можна представити у вигляді з трьох вимірів: -
зміст мислення; - операції мислення; - результати мислення.
2) Зазначені три виміри незалежні (ортогональні).
3) Зазначені три виміри представляють шкали
найменувань.
4) Кожне із зазначених вимірювань, в свою чергу, можна
розкласти на змінні: - 4 види змісту: образне, символічне, семантичне,
поведінкове; - 5 видів операцій: оцінка, конвергентне мислення, дивергентне
мислення, пам'ять, пізнання; - 6 видів результатів: елементи, класи, відносини,
системи, перетворення, висновки (в деяких перекладах - передбачення).
5) Загальна кількість можливих поєднань зазначених змінних:
4 х 5 х 6 = 120
6) Далі, використовуючи ідеї математичної статистики, Джой
Гілфорд сподівався знайти кореляційні зв'язки спостережуваних змінних в тестах
творчих здібностей людини і звести їх до невеликого числа спостережених
чинників.
Необхідно відразу підкреслити, що для американського психолога Гілфорда (Guilford, 1967) факторний аналіз - засіб підтвердження теоретичної обгрунтованості пропонованої моделі інтелекту, а не інструмент її побудови. Модель заснована на припущенні про три виміри, комбінації яких визначають різні типи інтелектуальних здібностей. Кожен фактор інтелекту утворюється поєднанням одного з типів інтелектуальних операцій, області, в якій вона проводиться (зміст), і одержуваного в результаті результату. Гілфорд розрізняє п'ять типів операцій, які становлять перший вимір моделі: розуміння інформації (С), запам'ятовування (М), дивергентне мислення, або створення логічних альтернатив, пов'язаних з пропонованою інформацією (D), конвергентне мислення, або створення логічно обґрунтованих висновків (N) і оцінювання - порівняння і оцінка інформаційних одиниць за певним критерієм (Е)
Другий вимір визначається в термінах змісту або форм пред'явлення інформації. Подана інформація, згідно Гілфорду, може бути образною (F), символічною (5), семантичною (М) і поведінковою (В).
Третій вимір - це продукт, результат додатки певної інтелектуальної операції до конкретного змісту. Результати постають у вигляді щодо окремих елементів, одиниць (U), класів (С), відносин (R), систем (S), трансформацій (Т) та імплікацій (I). Таким чином, припускається існування 120 (5x4x6) чинників інтелекту, кожен з яких включає поєднання трьох умовних позначень, що відповідають типу операції, формі пред'явлення інформації і отриманого результату.
Третій вимір - це продукт, результат додатки певної інтелектуальної операції до конкретного змісту. Результати постають у вигляді щодо окремих елементів, одиниць (U), класів (С), відносин (R), систем (S), трансформацій (Т) та імплікацій (I). Таким чином, припускається існування 120 (5x4x6) чинників інтелекту, кожен з яких включає поєднання трьох умовних позначень, що відповідають типу операції, формі пред'явлення інформації і отриманого результату.
Рис. Модель структури інтелекту за Гілфордом
Так, здатність розпізнання в зображеннях прихованих, «зашумлених» об'єктів отримує позначення CFU (операція - виявлення, впізнавання; зміст - образне; результат - одиниця, елемент інформації). Здатність до оцінки мотивів поведінки іншої людини - CBI (операція - розпізнавання; зміст - поведінка; результат - імплікація, або висновок, логічно пов'язаний з інформацією, але виходить за її межі). До останнього часу експериментально були виділені близько 88 факторів і розроблені тести їх визначають .
Фактори, виділені в моделі, вважаються ортогональними (незалежними), що виключає існування факторів вищого порядку. За даними Гілфорда, 18% всіх величин коефіцієнтів кореляції між окремими тестами розташовуються в інтервалі від -0,10 до +0,10 (8677 з 48140 коефіцієнтів), а в 24% випадків слід вважати нульову гіпотезу (r = 0). На перший погляд, ці дані не підтверджують існування загального фактора інтелекту.
Фактори, виділені в моделі, вважаються ортогональними (незалежними), що виключає існування факторів вищого порядку. За даними Гілфорда, 18% всіх величин коефіцієнтів кореляції між окремими тестами розташовуються в інтервалі від -0,10 до +0,10 (8677 з 48140 коефіцієнтів), а в 24% випадків слід вважати нульову гіпотезу (r = 0). На перший погляд, ці дані не підтверджують існування загального фактора інтелекту.
неділя, 1 жовтня 2017 р.
четвер, 27 жовтня 2016 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)