Магістри, 1 рік навчання. Тема 1.

Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Мета, принципи, цілі, стратегічні цілі та завдання державної політики.

Метою Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні є формування сприятливих умов для розбудови інформаційного суспільства, соціально-економічного,  політичного  і  культурного  розвитку  країни  з ринковою економікою, держави, що керується європейськими політичними й економічними  цінностями, поліпшення  якості  життя  громадян,  створення широких  можливостей  для  задоволення  потреб  і  вільного  розвитку особистості, забезпечення конкурентоспроможності України, удосконалення системи державного управління на основі використання ІКТ.

Реалізація цієї мети неможлива без комплексного застосування таких  принципів:

–рівноправного партнерства органів влади, громадян та бізнесу;

–співпраці, співучасті та співвідповідальності суб’єктів інформаційного суспільства за формування та реалізацію державної політики в інформаційній сфері;

–децентралізації та деконцентрації органів влади;

–свободи та рівності доступу до інформації;

–визнання  основних  прав  і  свобод  людини  в  інформаційному суспільстві, надання державних гарантій повного та вільного доступу до інформації  та  знань,  свободи  волевиявлення  та  самореалізації  в національному інформаційному просторі для кожної людини;

–професіоналізму, прозорості та відкритості органів влади;

–інформаційної безпеки;

–постійного навчання;

–єдиних технічних стандартів та інтероперабельності;

–технологічної нейтральності;

–підконтрольності  та  підзвітності  органів  влади  громадянам  та суспільству;

–прийняття  державних  гарантій  пріоритетного  розвитку  ІКТ  та  е-комунікацій;

–чіткого розмежування повноважень і скоординованої взаємодії органів державної влади;

–сумлінного виконання взятих міжнародних зобов’язань;

–гарантованості повного ресурсного забезпечення національних програм та проектів, які стосуються розвитку інформаційного суспільства.

У проекті стратегії на основі вищевказаних принципів та Закону України

«Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 –2015 роки» сформовано стратегічні цілі державної політики в цій сфері:

–прискорення   розробки   та   впровадження   новітніх конкурентоспроможних ІКТ в усі сфери суспільного життя;

–розвиток електронної економіки;

–забезпечення комп’ютерної та інформаційної грамотності населення і державних  службовців,  насамперед  шляхом  створення  системи  освіти,

орієнтованої на використання новітніх ІКТ у формуванні всебічно розвиненої особистості та забезпечення неперервності навчання;

–розвиток національної інформаційної інфраструктури та її інтеграція із світовою інфраструктурою;

–упровадження сучасних ІКТ в державне управління (е-урядування), в охорону здоров’я (е-охорона здоров’я), в культуру (е-культура), в освіту (е-освіта), у науку (е-наука), в охорону навколишнього середовища (е-екологія), у бізнес (е-комерція) тощо;

–підвищення  якості  та  доступності  адміністративних  послуг  для громадянина та бізнесу, спрощення процедур і скорочення адміністративних витрат;

–деперсоніфікація  надання  адміністративних  послуг  громадянам  і бізнесу як інструмент зменшення рівня корупції;

–розвиток  електронної  демократії  (е-демократія)  та  електронної економіки (е-економіки);

–забезпечення  доступу  до  надбань  культурної  спадщини  України шляхом їхнього оцифровування, забезпечення накопичення та збереженості електронних документів та електронних інформаційних ресурсів;

–досягнення ефективної участі всіх регіонів у процесах становлення інформаційного  суспільства  шляхом  децентралізації  та  деконцентрації, підтримки регіональних і місцевих ініціатив;

–захист інформаційних прав громадян, насамперед щодо доступності інформації, захисту чутливої інформації про особу та персональних даних, авторського  права,  підтримки  демократичних  інститутів  та  мінімізації ризиків «інформаційної нерівності»;

–забезпечення відкритості інформації про діяльність органів державної влади й місцевого самоврядування, розширення доступу до неї та надання можливості  безпосередньої  участі  людини  та  інститутів  громадянського суспільства  в  процесах  підготовки  та  експертизи  проектів  політико-адміністративних  рішень,  контролю  за  результативністю  й  ефективністю діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

–удосконалення інформаційного законодавства;

–покращання стану інформаційної безпеки.

Основними завданнями розвитку інформаційного суспільства в Україні проектом стратегії визначено:

–сприяння кожній людині на засадах широкого використання сучасних ІКТ створювати інформацію і знання, користуватися та обмінюватися ними, виробляти товари та надавати послуги;

–створення гарантій для волевиявлення та самореалізації людини в інформаційному суспільстві, забезпечення вільного доступу до інформації та знань;

–повномасштабне входження України до глобального інформаційного простору;

–випереджальний розвиток інформаційного сектору економіки, який активно взаємодіє з іншими секторами економіки з метою підвищення темпів економічного  зростання  і  гармонізації  структури  національного господарства;

–упровадження  новітніх  ІКТ  в  усі  сфери  суспільного  життя  і  в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, у тому числі в процесі реалізації ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд»» та електронного урядування;

–гармонізація національного законодавства з європейським, дотримання цілей  та  принципів,  проголошених  Організацією  Об’єднаних  Націй, Декларацією принципів та Плану дій, напрацьованих на всесвітніх самітах з питань інформаційного суспільства (Доповідь про стан інформатизації та розвиток інформаційного суспільства в Україні за 2012 р. (проект) // Державне  агентство  з  питань  науки,  інновацій  та  інформатизації України (http://www.dknii.gov.ua)

Поняття інформаційного суспільства

Визначення поняття "інформаційне суспільство" є доволі дискусійним в наукових колах. Як правило науковці намагаються окреслити основні, фундаментальні ознаки такого суспільства.

Інформаційне суспільство - це суспільство з економічним
укладом, в якому виробництво інформаційних продуктів і надання
інформаційних послуг переважають над усіма видами соціально-економічної активності людей

Здебільшого, суспільство вважається інформаційним, якщо:

1. Будь-хто, будь-де й у будь-який час можуть одержати за відповідну плату чи безкоштовно на основі автоматизованого доступу і систем зв'язку будь-яку інформацію і знання, необхідні для їхньої життєдіяльності і рішення особистих і соціально значущих задач.

2. У суспільстві виробляється, функціонує і доступна будь-якому індивіду, групі чи організації сучасна інформаційна технологія.

3. Існують розвинені інфраструктури, що забезпечують створення національних інформаційних ресурсів у обсязі, необхідному для підтримки науково-технологічного й соціально-історичного прогресу, що постійно прискорюється.

4. Відбувається процес прискореної автоматизації й роботизації всіх сфер і галузей виробництва та керування.

5. Здійснюються радикальні зміни соціальних структур, наслідком яких є розширення сфери інформаційної діяльності та послуг.

Інформаційному суспільству властиві:

-єдиний інформаційний простір;

-домінування в економіці нових технологічних укладів, що базуються на масовому використанні мережевих інформаційних технологій, ерспективних засобів обчислювальної техніки і телекомунікацій - провідна роль інформаційних ресурсів у забезпеченні сталого поступального розвитку суспільства;

- зростання ролі інфраструктури (телекомунікаційної, транспортної, організаційної) в системі суспільного виробництва і посилення тенденцій до спільного функціонування в економіці інформаційних і грошових потоків;

- фактичне задоволення потреб суспільства в інформаційних продуктах і послугах;

-високий рівень освіти, обумовлений розширенням можливостей систем інформаційного обміну на міжнародному, національному та регіональному рівнях, і, відповідно, підвищення ролі кваліфікації, професіоналізму і здібностей до творчості як найважливіших характеристик праці;

-висока значущість проблем забезпечення інформаційної безпеки особистості, суспільства і держави, наявність ефектівної системи забезпечення прав громадян і соціальних інститутів на вільне одержання, розповсюдження і використання інформації

Людина інформаційного суспільства володіє інформаційною культурою і має володіти основними типами інформаційних умінь (окреслені оперативною групою SCONUL (Society of College, National and Universities Libraries, Товариством бібліотек, коледжів, національних та університетських
бібліотек):
1.Усвідомлювати потребу в інформації.
2.Визначатися, яким чином можна заповнити «пробіл» у інформації:
- Завдяки знанню відповідних видів ресурсів (друкованих та цифрових);
-Завдяки відбору ресурсів формувати адекватні завдання;
- Завдяки здатності розуміти ті обставини, які впливають на доступність джерел умови.
3. Конструювати стратегії виявлення інформації:
- чітко усвідомлювати, яку інформацію потрібно виявити;
- розробляти систематичні методи, які підходять для задоволення цієї вимоги;
- розуміти принципи конструювання і створення баз даних;
4. Шукати і отримувати доступ до інформації:
- розробляти відповідні техніки пошуку;
- використовувати комунікативні та інформаційні технології,
включаючи міжнародні академічні мережі;
- використовувати відповідні бібліографічні та анотаційні
служби, індекси цитування та бази даних;
- використовувати методи підвищення обізнаності, бути в курсі сучасних даних;
5. Порівнювати і оцінювати інформацію, отриману з різних джерел:
- розуміти, що інформація може бути представлена ​​упереджено, усвідомлювати значення наукових авторитетів;
- мати уяву про процес реферування наукових публікацій;
- знати способи вилучення необхідної інформації з інформаційного
простору;
6. Організовувати, застосовувати і передавати інформацію різними способами, відповідно до існуючої ситуації:
- створювати бібліографічні посилання;
- створювати особисту бібліографічну систему;

- застосовувати інформацію для вирішення нагальних проблем;
- ефективно передавати інформацію за допомогою відповідних посередників;
- знати про проблеми авторських прав і плагіату;
7. Синтезувати і збирати існуючу інформацію, створюючи на її основі нове знання.
Цей список варто доповнити вміннями комунікації в інформаційному
просторі і володінням комп'ютерною грамотністю.
Все вищеперераховане має базуватися на усвідомленні ролі інформації
у суспільстві, знанні законів інформаційного середовища і розумінні свого місця в ній, володінні новими інформаційними технологіями.

Завдання студентам: письмово охороктеризувати складові запропонованого інструментарію.

  Рис. Інструментарій керівника ВНЗ

 

Закон України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки"

26 квітня 2011

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Одним з головних пріоритетів України є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, і обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному і особистому розвиткові та підвищуючи якість життя.

II. ЗАВДАННЯ, ЦІЛІ ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ

Основним завданням розвитку інформаційного суспільства в Україні є сприяння кожній людині на засадах широкого використання сучасних ІКТ можливостей створювати інформацію і знання, користуватися та обмінюватися ними, виробляти товари та надавати повною мірою реалізовуючи свій потенціал, підвищуючи якість свого життя і сприяючи сталому розвитку країни на основі цілей і принципів, проголошених Організацією Об'єднаних Націй, принципів (995_c57) та Плану дій, напрацьованих на Всесвітніх зустрічах на вищому рівні з питань інформаційного суспільства (Женева, грудень 2003 року; Туніс, листопад 2005 року) та Постанови Верховної Ради України від 1 грудня 2005 року "Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні" (3175-15).

Розвиток інформаційного суспільства в Україні та впровадження новітніх ІКТ в усі сфери суспільного життя і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування визначається одним з пріоритетних напрямів державної політики.

1. Основні стратегічні цілі розвитку інформаційного суспільства в Україні:

прискорення розробки та впровадження новітніх конкурентоспроможних ІКТ в усі сфери суспільного життя, зокрема в України і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

забезпечення комп'ютерної та інформаційної грамотності населення, насамперед шляхом створення системи освіти, на використання новітніх ІКТ у формуванні всебічно розвиненої особистості;

розвиток національної інформаційної інфраструктури та її інтеграція із світовою інфраструктурою;

державна підтримка нових "електронних" секторів економіки (торгівлі, надання фінансових і банківських послуг тощо);

створення загальнодержавних інформаційних систем, насамперед у сферах охорони здоров'я, освіти, науки, культури, охорони довкілля;

збереження культурної спадщини України шляхом її електронного документування;

державна підтримка використання новітніх ІКТ засобами масової інформації;

використання ІКТ для вдосконалення державного управління, відносин між державою і громадянами, становлення електронних форм взаємодії між органами державної влади та органами місцевого самоврядування і фізичними та юридичними особами;

досягнення ефективної участі всіх регіонів у процесах становлення інформаційного суспільства шляхом децентралізації та підтримки регіональних і місцевих ініціатив;

захист інформаційних прав громадян, насамперед щодо інформації, захисту інформації про особу, підтримки демократичних інститутів та мінімізації ризику "інформаційної нерівності";

вдосконалення законодавства з регулювання інформаційних відносин;

покращення стану інформаційної безпеки в умовах використання новітніх ІКТ.

3. Основними напрямами розвитку інформаційного суспільства в Україні визначити:

формування та впровадження правових, організаційних, науково-технічних, економічних, фінансових, технологічних, умов розвитку інформаційного суспільства в Україні з урахуванням світових тенденцій;

забезпечення вільного доступу населення до телекомунікаційних послуг, зокрема до мережі Інтернет, ІКТ та інформаційних ресурсів;

надання кожній людині можливості для здобуття знань, умінь і навичок з використанням ІКТ під час навчання, виховання та професійної підготовки;

створення умов для забезпечення комп'ютерної та інформаційної грамотності усіх верств населення, створення системи мотивацій щодо впровадження і використання ІКТ для формування широкого попиту на такі технології в усіх сферах життя суспільства.

Пріоритетність науково-технічного та інноваційного розвитку України потребує зокрема:

впровадження ІКТ в усі сфери життєдіяльності суспільства та держави;

координації та консолідації зусиль держави, бізнесу і суспільства щодо реалізації Основних засад та завдань з розвитку інформаційного суспільства в Україні;

узгодженості загальнодержавних, галузевих, регіональних програм та бізнес-проектів у сфері розвитку і використання ІКТ;

удосконалення координації діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо створення елементів інформаційної інфраструктури, зокрема при побудові корпоративних інформаційно-аналітичних систем;

надання державної підтримки та стимулювання впровадження ІКТ в освіту, науку, бізнес, виробництво, ринок цінних паперів, біржі (товарні, сільськогосподарські та інші) тощо.

8. Підготовка людини для роботи в інформаційному суспільстві

Однією з головних умов успішної реалізації Основних засад є забезпечення навчання, виховання, професійної підготовки людини для роботи в інформаційному суспільстві. Для цього необхідно:

розвивати національний науково-освітній простір, який ґрунтуватиметься на об'єднанні різних національних багатоцільових інформаційно-комунікаційних систем;

розробити методологічне забезпечення використання комп'ютерних мультимедійних технологій при викладанні шкільних предметів та дисциплін, врахування в системах навчання студентів педагогічних вищих навчальних закладів і перепідготовки вчителів особливостей роботи з ІКТ;

забезпечити пріоритетність підготовки фахівців з ІКТ;

вдосконалити навчальні плани, відкрити нові спеціальності з новітніх ІКТ, втілити принцип "освіта протягом усього життя";

створити системи дистанційного навчання та забезпечити на їх основі ефективне впровадження і використання ІКТ на всіх освітніх рівнях усіх форм навчання;

забезпечити на відповідному рівні навчальні заклади та наукові установи сучасними економічними та ефективними засобами ІКТ і необхідними інформаційними ресурсами;

забезпечити вільний доступ до засобів ІКТ та інформаційних ресурсів, особливо у сільській місцевості та важкодоступних населених пунктах;

підвищити на засадах співпраці приватного сектору економіки та органів місцевого самоврядування комп'ютерну грамотність населення, зокрема пенсіонерів, малозабезпечених, людей, що потребують соціальної допомоги та реабілітації, селян;

забезпечити розвиток національної науково-освітньої інформаційної мережі та інформаційних ресурсів за головними галузями знань, її приєднання, зокрема, до європейських науково-освітніх мереж.